Кременець і королева Бона
- pinchuklarysa
- 6 дек. 2018 г.
- 3 мин. чтения
Кременець – одне з найкрасивіших містечок нашої країни. Так це, чи ні, ви можете вирішити лише побувавши тут особисто. Можливо, Кременець вразить вас мальовничістю замкових руїн і витонченістю архітектури колегіуму, чи сумом старовинних цвинтарів… А може, ви просто закохаєтесь у його незвичайну атмосферу – старого, романтичного і такого затишного містечка. Міста, що лежить у короні гір серед мальовничих волинських ландшафтів, на берегах річки Іква.
Спокій Кременця немов оберігає гора Бона, де збереглися руїни стародавньої фортеці. Названо гору на честь королеви Речі Посполитої італійського походження Бони Сфорци, яка в ХVI столітті, володіючи містом, здобула там славу жінки-Дракули. Хоча історики наполягають на тому, що польська королева ніколи в Кременці не була.
Кам’яний Кременецький замок виник на місці давньоруського городища в XII ст. на вершині Замкової гори.
У XV ст., за наказом Великого князя Литовського Вітовта, його укріпили оборонними стінами. Розквіт Кременецького замку пов’язаний з ім’ям Бони Сфорца. Королева отримує Кременецький замок, разом із довколишніми селами, у подарунок від свого чоловіка. Той, будучи у Кракові, лише час від часу бачить дружину. Тому Бона не надто дбала про дотримання подружньої вірності. Люди розповідають, що «любовні апетити» королеви були настільки великими, що при замку тримали цілий чоловічий гарем. Надзвичайно вродлива, розумна, амбітна та… жорстока жінка. Ця жорстокість овіяна вражаючими легендами, які одна за одною приписують правительці найжахливіші, навіть демонічні риси. Чи було так насправді, чи це лише вигадки, невідомо, та зрозуміло те, що королеву-чужинку явно не любили. За однією з версій, саме вона зжила зі світу двох своїх невісток, родове походження яких не відповідало її політичним планам.
На території замку розміщувалися казарми, пороховий льох, облоговий колодязь (80 м) і палац, який Бона перетворила в розкішну резиденцію.
Кажуть, покидаючи Кременець, Бона так і не вивезла всіх своїх скарбів до Італії. Тож легенди про те, де вони заховані досі переказують місцеві. За однією із версій, багатство королеви може знаходитись у колодязі, що посеред замкового двору. Глибиною 90 метрів, він ні на краплю не заповнений водою. Цікаво, що на 25-у метрі були знайдені п’ять загадкових щаблинок, але ніякого входу не було. На глибині 40 метрів знаходився також грот, але що у ньому – нікому не відомо.
Насправді королева Бона добре дбала про Кременець, який за її правління суттєво розбагатів та розрісся. Укріпила королева й замок.
Окрасою Кременця є колегіум єзуїтів. Зведення колегіуму було розпочато монахами-єзуїтами в 1731 році і тривало 12 років. Гроші на будівництво пожертвував єзуїтам князь Михайло Сервацій Вишневецький. Перших учнів він прийняв в 1743 році. Але рівно через 30 років, в 1773 році, буллою Папи римського Климента XIV, Орден єзуїтів був скасований, монахи пішли з Кременця і колегіум перестав функціонувати. У 1814 році Орден буде відновлений, але в Кременець монахи-єзуїти більше не повернуться. У час Російської імперії у Кременці відкривають гімназію, пізніше реорганізовану у ліцей. На базі навчального закладу діє велика бібліотека, у фондах якої рідкісні стародруки. Місто стає центром освіти й науки, його навіть називають «Волинськими Афінами». Ця традиція збереглась і у ХХ столітті, коли у Кременці діяло 6 шкіл, гімназія, кілька училищ та семінарія.
П"ятницький цвинтар у Кременці є одним з найстаріших у місті, історія якого бере початок ще з ХVІ століття. Цвинтар був парафіяльним і розташовувався навколо церкви великомучениці Параскеви П"ятниці (відомої з 1563 року) на схилах Чернечої гори. Згодом церкву перенесли у більш зручне місце, а цвинтар так і залишився на старому. Коли у 1648 році козаки Максима Кривоноса здобували Кременецький замок, то саме на цьому цвинтарі було поховано загиблих козаків. У 90-ті роки на цвинтарі було споруджено пам"ятний монумент на честь козаків, які загинули у 1648 році під час штурму Кременецького замку.
Окрасою міста є ботанічний сад, заснований ще у 1806 році ірландцем Діонісієм Мак Клером. В той час колекція саду налічувала 23 тисячі видів рослин. Сьогодні це кілька тисяч видів, що розмістились на площі 200 гектарів.
До речі, у місті знаходиться перша в Україні штучна санна траса, аналог якої є тільки у Львові. Загальна довжина траси – 1,157 км, вона складається з 10-ти віражів.
Отож, є привід приїхати до Кременця взимку і покататись на санках!
Kommentare