Скансен у Сарнах

Сарненський історико - етнографічний музей було засновано у 1974 році. На території музею знаходиться єдиний в Рівненській області скансен – музей просто неба, що відтворює пам’ятку народної архітектури - поліське село кінця ХІХ ст., там можна побачити хатину селянина середнього статку, курну хатину, де експонуються етнографічні колекції одягу та речі побуту селян, експонати, які розповідають про ремесла і промисли поліщуків, а також вітряний млин, кузню, каплицю, датовану сер. ХVIII ст.

Фонди музею налічують понад 8 тис. експонатів основного фонду. Це пам’ятки матеріальної та духовної культури. Перша експозиція залу «Історія в грошах» знайомить відвідувачів з боністичною колекцію, яка охоплює період з кін. ХVII ст. – поч. XVIII ст., до якої входять паперові грошові знаки та бони Царської Росії, Тимчасового уряду, періоду Громадянської війни 1919 р. – 1922 рр., РСФРР (1918-1920 рр.), окупаційні гроші періоду Першої та Другої світової воєн, СРСР, гроші Польської держави (1917 р. – 1922 рр., 1930 – 1944 рр.), України починаючи з 1991 р.

Експозиція зали «Селянський одяг та міщанський побут» переміщує відвідувачів до огляду автентичного поліського одягу, зокрема, можна побачити поліські вишиті сорочки, рушники, намітки, літники, свити та кожухи. Одним із самих унікальних експонатів цієї зали є серпанковий костюм - це одяг, виготовлений із прозорого, ніжного відбіленого полотна. Виготовлення серпанкового полотна вимагає великої праці і досить тривалого часу. Для цього полотна вирощують спеціальні сорти льону, в якого тонке і невисоке стебло. Це – лущик. Висушені на траві під сонцем стебла б’ють прачами, щоб були м’якшими, обробляють на терниці, потім ще раз оббивають тріпачкою. Після цього жменьку волокна розправляють, вичісують на гребінці. З нечесаного волокна прядуть нитки, а з добре вичесаного, коли пущене на воду, воно не залишало ніякого сліду - на серпанок. Пряли на веретені, робили дуже тоненьку нитку, з якої згодом ткали серпанкове полотно на ткацькому верстаті.

В наступній залі можете ознайомитися з життям та літературною діяльністю Бориса Григоровича Шведа - талановитого земляка, котрий народився і виріс в Сарнах. Його любов до Полісся присутня в його повісті «Поліщуки» - достовірній розповіді про тяжке життя селян-поліщуків в 20-30 рр. минулого століття. В повісті описано звичаї та обряди поліщуків. Особлива цінність цієї повісті – в реалістичному зображенні життя та побуту селян-поліщуків, також описує Різдвяні, Водохрещенські, Великодні свята та свята, пов’язані з святкуванням Юрія, Івана Купала. Особливо колоритно він описує ярмарок в Сарнах. Заслуговують уваги описи народних методів лікування.